- оціпенілий
- -а, -е, рідко.Дієприкм. акт. мин. ч. до оціпеніти. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
заціпенілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
оціпенілий — дієприкметник рідко … Орфографічний словник української мови
заціпенілий — рідко заці/плий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заціпеніти, заціпнути. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
дрентвілий — оціпенілий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
скам'янілий — рідше скамені/лий, а, е. 1) Який перетворився на камінь. || Який став твердим, наче камінь. || перен. Який зупинився в своєму розвитку, застиг у якій небудь формі: закостенілий. 2) перен. Який став нерухомим, завмер під впливом якого небудь… … Український тлумачний словник
заціпенілість — лості, ж. Стан за знач. заціпенілий … Український тлумачний словник
заціпеніло — Присл. до заціпенілий … Український тлумачний словник
оціпенілість — лості, ж., рідко. Стан за знач. оціпенілий … Український тлумачний словник
оціпеніло — рідко. Присл. до оціпенілий … Український тлумачний словник
похолоділий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до похолодіти. 2) у знач. прикм. Який похолодів, застиг (при втраті свідомості, від сильного хвилювання і т. ін.). 3) у знач. прикм., перен. Заціпенілий, завмерлий від сильного хвилювання, тяжких переживань … Український тлумачний словник